Quotes from 'Роксолана. Роковая любовь Сулеймана Великолепного'

Ті, хто хоче відректися від свого тіла, намагаються вийти за межі свого єства і втекти від своєї людської природи, - це безумці. Замість обернутися в ангелів, вони перетворюються на звірів, замість возвисится - вони принижують себе...

Что лучше для властелина - вселять любовь или страх? Что полезнее для него - чтобы его любили или боялись? Достигнуть одновременно того и другого невозможно, поэтому приходится выбирать второе - держать подданных в страхе. Когда речь идет о верности и единстве подданных, властелин не должен бояться прославиться жестоким. Прибегая в отдельных случаях к жестокости, он поступает милосерднее, нежели тогда, когда из-за чрезмерной снисходительности допускает беспорядок, охватывающий всю державу.

Страх зв'язує набагато міцніше, ніж любов.

Навіть тисячі приятелів замало, але навіть один ворог - то вже забагато.

Світ допильновує кожного його поруху, прислухається до кожного слова, яке злітає з уст. У цьому радість, але й жах влади.

Вчинкові має передувати розмова. А розмова - це ще не подарунок.

Ненависть, як плід: коли достигне, має впасти.

Історією не завжди можна втішатися - в неї треба ще й учитися.

Мені здається, що щастя людини - тільки в її дитинстві. Повернутися туди бодай краєчком душі - і вже був би найщасливіший на світі.

Смех - вещь недостойная человека. Это низшая ступень человеческой души. Он идет от дикого своеволия, а не от бога. Аллах не смеется никогда.