Read the book: «Нарта»

Font:

2005

У мене був знайомий – кодер. Чи хакер? Ні, таки кодер. Я не знаю дня, коли б він просидів у своєму продавленому кріслі перед монітором менше дванадцяти годин. Речі у його кімнаті були розташовані таким чином, що з крісла можна було дістати будь-що. Навіть пульт від телевізора, який знаходився в іншій кімнаті.

Як так можна жити? – питав я сам у себе, не отримуючи відповіді, проте знаючи, що цей прищавий кодер може за кілька хвилин написати складнючу програму або зробити інтернет-портал – нахатеемеліти, напехепешити, флеш, знову ж таки. Навіть дос. Я в цьому не розбираюся. Хоча справа не в тому, що міг мій знайомий кодер, а у тому, що одного разу він закохався.

Він її побачив на одному порносайті…

– Та я знаю, – казав він мені, – що на цих сайтах стільки м'яса, що можна звихнутися, але ж ти подивись на неї…

Я без ентузіазму дивився на цю брюнетку, що стояла розкарячена посеред порожнього басейну, посміхалася і чомусь тримала в руках надувного круга у вигляді кита. Якось виокремити її із сотні інших розкарячених тіл у мене не виходило.

– Що в ній особливого? – запитав я. – Вона ж така, як і інші, якщо не гірша. Ти подивись на її некрасивий квадратний живіт, на її жовті зуби, на цього кита, врешті-решт…

– До чого тут кит? – образився знайомий і поспіхом закрив вікно «опери».

Потім ми до пізнього вечора пили міцний, наче дьоготь, чай, дивилися через справжнє скляне вікно на безлюдну Лютеранську, переглядали його колекцію спалених оперативок та відеокарт…

Коли вже у коридорі я вдягався, він з непідробною надією у погляді подивився кудись глибше моїх очей і сказав:

– А все ж таки вона така жіночна…

– І що з того? Підеш її шукати?

Тоді він промовчав, а за два тижні подався до Мілана.

– Куди? – не зрозумів я.

– В Мілан. Вона там, я її знайшов…

Він повернувся за місяць. Запросив мене в гості, сказав, щоб я взяв із собою пива і чіпсів. Я прийшов, коли на вулиці вже було темно.

– Ось вона! – привітав мене хакер і вивів у коридор злякану і некрасиву жінку з чоловічим обличчям.

– Вона розуміє українську? – спитав я.

– Ні, – відповів приятель. – Вона румунка.

– А де кит? – не знати чого спитав я.

– Хто?

– Ну, пам'ятаєш, у неї був надувний круг у вигляді кита?

– Знущаєшся, – образився він. – Я такого натерпівся, поки визволяв її з рабства.

– Вона – рабиня?

– Так, тобто вже ні. Вона вільна. Румуни не захотіли її приймати назад. Розумієш, я її люблю.

– Кого? – питаю. – Цю?

Ця, здається, зрозуміла, що я не схвалюю рішення її рятівника стосовно того, аби він взяв її жити до себе. Вона замахала руками, почала кричати, з чого я зробив висновки, що вона як мінімум біснувата.

– Вона ж біснувата, – бридливо констатував я.

The free excerpt has ended.

Age restriction:
0+
Release date on Litres:
13 December 2012
Writing date:
2012
Volume:
9 p. 1 illustration
Copyright holder:
OMIKO
Download format:
Draft
Average rating 4,8 based on 107 ratings
Audio
Average rating 4,2 based on 842 ratings
Audio
Average rating 4,8 based on 21 ratings
Audio
Average rating 4,9 based on 74 ratings
Audio
Average rating 4,9 based on 176 ratings
Text, audio format available
Average rating 4,9 based on 144 ratings
Text
Average rating 0 based on 0 ratings
Text
Average rating 0 based on 0 ratings
Text
Average rating 5 based on 1 ratings
Text
Average rating 0 based on 0 ratings
Text
Average rating 0 based on 0 ratings
Text
Average rating 0 based on 0 ratings
Text
Average rating 5 based on 1 ratings
Text
Average rating 0 based on 0 ratings