Quotes from the book «Цензор снів»

У кожній людині живе безліч людей і речей: суддя, кат, учитель, покутник, поганин, герой, сестра, жінка, святий, убивця, хробак, дерево, камінь, порох... І неможливо вгадати, ким ми будемо у день смерті.

Інколи життя нас зводило, аби швидко знову розвести, смерть нас оминала, хоч і не оминала наших близьких, смерть завжди була на півкроку від кожного з нас і била прицільно, але помилялася якраз на тих півкроку чи півхвилини.

...вбивство ворога є чимось морально справедливим і означає подвійну вигоду: убитий стає мертвою людиною, а вбивця - людиною вільною.

...в роздратуванні, яке виладовується в акцію насильства, людина реалізує свою приналежність до світу людей, мовби сама себе створює.

І хіба це не щастя - мати когось такого, з ким можна по-товариськи помовчати?

Любов, породжена ненавистю, міцна, мов сталь.

Дивовижна картина - обрій на сході гуркоче гарматами, десь щось вибухає, лунають постріли, а педантичний німець миє авто.

Може, ніколи ще самогубство не поширювалося з такою нездоланною силою, як тепер, в епоху культури насолоди, яка всюди будує дешеві палаци мрії.

...це так чудово - жити, щоб жити. Ніколи не пробували? А дарма, тільки таке життя й приносить найбільше задоволення - життя задля життя...

...мушу писати правду, бо брехня має звичку вилазити на поверхню й зяяти чорними дірами. Не встромляйте пальця в діру брехні, бо діра поглине її по лікоть.