Volume 360 pages
2010 year
Ворошиловград
About the book
Одного разу ти дізнаєшся, що твій брат зник у невідомому напрямку, приятелі займаються фінансовими аферами, а бізнес намагаються перекупити представники незрозумілих структур. Реальність виявляється хисткою та зникомою, життя робить крок убік, і ти несподівано опиняєшся поміж своїм минулим, де на тебе чекають друзі, й майбутнім, де на тебе чекають вороги.
«Ворошиловград» – роман жорсткий, меланхолійний та реалістичний. Наскільки взагалі реалістичним може бути соцреалізм.
Вони приходять і забирають у тебе все, що тобі належить. Вони позбавляють тебе твоєї свободи й твоєї території. Вони забирають у тебе твоє минуле і твою пам’ять. І все, що ти можеш їм протиставити – це свою любов і свою ненависть. Ну, і свої кримінальні навички.
Genres and tags
Легкочитаємий, знайома, цікава книга, хоч і багато ненормативної лексики.
Замкнуте сюжет, на основі асоціацій. Легкочитаємий твір.
У книзі дуже яскраві знайомі образи, тому що все провінційні пострадянські міста однакові, тому можна проектувати головного героя практично на будь-яку людину, яка виросла в такій обстановці.
Не можу сказати, що на українській мові я читаю швидко: все-таки потрібно більше часу для осмислення, ніж при прочитанні російськомовних книг. Але «Ворошиловград» настільки захоплюючий, що немає можливості відірватися.
Вважаю, що книга отримала стільки нагород не дарма, кожен може знайти в ній щось своє і старі, й малі, і інтелігент.
Ми, Гєра, тут всі разом, розумієш? Я знаю, про що говорю. Справа не в церкві і не в наркотиках. Справа у відповідальності. Та вдячності. Якщо в тебе це є - маєш шанс померти не останньою скотиною.
- Германе, - запитав він. - Що б ти зробив, якби у тебе раптом з’явилось багато грошей? Скажімо, мільйон, - щедро додав.
- Мільйон?
- Угу.
- Рейхсмарок?
- Доларів.
- Я б купив собі будинок. В Африці.
- Навіщо тобі будинок в Африці?
- Завжди хотів жити в країні, де нема расизму.
* Не можна потонути в ріці, в якій плаваєш усе життя.
* ...
- Я б купив собі будинок в Африці.
- Навіщо тобі будинок в Африці?
- Завжди хотів жити в країні, де немає расизму.
Це взагалі якась така дивна штука була в радянській педагогіці - вивчати німецьку. Був у цьому якийсь нездоровий антифашистський пафос.
Reviews, 1 review1