Quote from the book "Doc 1"

І кожного разу вона задавалась одним питанням: чому Бог створив людей істотами парними, чому не можна бути просто самотньою і щасливою, щодня повертатись до свого помешкання з роботи чи, припустімо, з навчання, сідати за письмовий стіл або до мольберту й відчувати повну й нероздільну гармонію і співіснуванні з порожнечею, розділяти своє щастя лише з собою, засинати в обіймах з собою, а разом з тим почуватись досконалою і самотньою?