Фирман султана

Дед Оноприй пожал плечами и, понурив голову, побрел к дому. За ним потянулись остальные. Остался на берегу один только Иваник. Мать

головы! – Тем интереснее узнать, о чем же пишет султан в таком важном фирмане, – сказал Арсен. – Златка, читай! Златка пробежала глазами по пергаменту.

- Якщо хочете бути разом, тоді будьте при мені! Але знайте: я там, де найважче! Ви поки що вільні птахи - вибирайте!

- А що нам вибирати, - сказав Звенигора. - Смерті не боїмося! Бог не захоче - свиня не з'їсть!

Не здолати їм об'єднаної сили Москви й України!

Він глянув на суворі обличчя вояків. Давно не голені, змарнілі, закопчені димом, вони здавалися вирізьблені з каменю, витесані з міцного мореного дуба. Такі не відступлять! Не здадуться!