Quotes from 'Роксолана. Страсти в гареме'

Людина з владою у руках відрізняється від звичайної так само, як збройний від безбройного.

Тепер переконалася, що дияволи - тисячоликі. Часто й не знаєш, де вони і які.

Воістину: краса - в очах того, хто любить.

Як мало треба людині, щоб жити, і як безмежно багато треба для цілого життя.

Мы существуем только, пока мы, соединяясь постоянно со всем, что нас окружает одновременно отделены от этого оболочкой своего тела и неповторимостью духа.

З примусової любові виростає тільки ненависть.

Кожен чоловік прагне бути островом, і володарі, мабуть, виразно відчувають це і ні за яку ціну не хочуть дозволити людям такої неприступності й незалежності.

Коли невігластво панує в суспільстві, а безлад - в умах, тоді закони плодяться з такою силою, що їх незмога не тільки застосовувати й виконувати, а навіть прочитувати. Тільки чорний люд і дрібні власники підкоряються закону. Багаті керуються власними вигодами, а не законами.

Він хотів сказати, що жінка може зруйнувати все на світі, але стримався, згадавши про себе. Що він без жінки? І що йому держава, земля, всі простори, коли не зоріють над ними ці прекрасні очі й не чутно цього єдиного голосу?

Вісті - це теж товар. Їх можна пускати в обіг одразу, іноді доводиться складати в караван-сараях до слушної нагоди, але нехтувати ними справжній купець ніколи не буде.